Роки виробництва: 1978-1982
Основні технічні характеристики: аналогічні моделі Верховина-6
Двигуни: Ш-58 (виробництва Ковровського та Шауляйського заводів) бензиновий, двотактний, з повітряним охолодженням; робочий об'єм циліндра - 49,8 см3; максимальна потужність двигуна – 2,2 л. с.
Загальний обсяг виробництва: майже 67 тис. шт.
Історія виникнення нової модифікації Верховина дуже цікава. У Львові наприкінці 70-х практикували регулярні маркетингові дослідження та вивчення думки споживачів. Так-так, саме опитували покупців і через пресу пропонували надіслати свої побажання на завод. Потім усі ці відповіді систематизувалися та виходила цікава картина. І саме внаслідок таких досліджень і з'явилася "Верховина-6 Спорт".
До кінця 70-х досить сильно змінився портрет потенційних покупців мопедів у СРСР. У 60-х такий транспорт надавали перевагу, переважно, чоловікам віком 25-50 років для щоденних поїздок на роботу. До 80-х років основних груп покупців було дві: підлітки до 20 років та дачники-пенсіонери, які не хотіли зв'язуватися з авто. До того ж, група підлітків активно зростала. І тоді у Львові наважилися розробити модифікацію, яка б була орієнтована саме на «тінейджерів».
За основу було взято стандартну модель ЛМЗ-2.158 Верховина-6, але в ній спробували реалізувати модні на той момент елементи тюнінгу, які самі хлопці нерідко робили зі своїми мопедами. ЛМЗ-2.158С «Верховина-6 Спорт» отримала всього 6 відмінних елементів, але ефект виявився досягнутим. На відміну від стандартної "Верховина-6", версія "Спорт" отримала піднятий вгору глушник із захисним екраном, на кросовий манер піднятий вгору щиток переднього колеса, перемичку на кермі, був відсутній багажник, а на бензобаку була сумка з кишенею для карти місцевості.
Двигун та ходова частина залишилися незмінними. «Верховина-6 Спорт» комплектувалася двигуном Ш-58 об'ємом 49,8 см3 та потужністю 2,2 л. с. Двигун був укомплектований двоступінчастою коробкою передач з ручним керуванням на кермі. Не відрізнялася і максимальна швидкість - ті ж 50 км/год.
Вперше про «Верховину-6 Спорт» розповіли у журналі «За кермом» за 1978 рік та проанонсували випуск 500 екземплярів. Реально у виробництво, за даними AC Heritage, «Верховина-6 Спорт» пішла в 1979 році і перша партія була моментально розкуплена. Це був перший радянський скремблер. Стильний, гарний та дуже гармонійний для свого часу. Мопед «Верховина-Спорт», ніби зійшов із картинок у спортивних журналах, він виглядав по-спортивному, хоч і не міг похвалитися визначними технічними характеристиками.
Попит на «Верховина-6 Спорт» перевершив усі очікування. Її випускали з 1978 по 1982 роки, навіть коли на конвеєрі була вже Верховина-7, і за даними AC Heritage всього виготовили 66 980 штук. Для порівняння за той же період моків Верховина-6 Львівський мотозавод випустив 1 млн. 5 тис. шт. А ось донині дожили лічені одиниці «Спортів».
Рекламний плакат Верховина-6 Спорт в кінці 1980-х років
Вся річ у тому, що власникам таких мопедів доводилося відповідати такій назві та «Спорти» нещадно експлуатували у спарингах. А так, як у технічному плані це була та сама Верховина-6, після таких перегонів дуже мало їх дожило в первозданному вигляді.
Мокік «Верховина-6 Спорт» також мав ряд відмінностей залежно від років випуску.
Цікаві факти:
Відомо, що на 1979 рік було заплановано виготовити по 10 тисяч мікромотоциклів кожної з модифікацій (Спорт та Турист), що мало скласти близько 10% від загального випуску Львівського мотозаводу. Реально в 1979 році було виготовлено 5,6 тис. мопедів в модифікації "Спорт". Найбільшу кількість спортивних версій було виготовлено у 1981 році - 28,2 тис. одиниць.
Оскільки модель виготовлялася і в 1982 році, коли Львівський мотозавод перейшов на випуск моделі Верховина-7, на конвеєрі одночасно виготовлялися обидві модифікації мокіків. В останній період виробництва вони мали цілий ряд однакових елементів, тому іноді помилково вважають, що це модель Верховина-7 Спорт. Хоча такої моделі насправді не існувало.