Київський мотоциклетний завод створений у вересні 1945 на базі колишнього бронетанкового ремонтного заводу № 8 в Шевченківському районі міста Києва.
З жовтня 1945 до кінця березня 1953 завод був підпорядкований Головному Управлінню мотоциклетної та велосипедної промисловості СРСР (Главмотовелопром).
Перша модель мотоцикла К-1Б «Кіевлянін», була виготовлена за документацією та на обладнанні вивезеного по репарації з Німеччини в листопаді 1946 року.[1] Це була копія німецького мотоцикла «Wanderer-1Sp» з двигуном «Sachs 98» об’ємом 98 куб. см. На початку виробництва двигуни для К1-Б отримували з Німеччини, але вже з 1947 року завод почав серійний випуск мотоциклів з двигуном власного виробництва.
Наприкінці 1946 на базі компонентів мотоцикла почали виготовляти трьохколісну мотоколяску для інвалідів К-1В та вантажний трьохколісний мотоцикл К1-Г.
В 1949 на завод прибули близько 100 фахівців з ліквідованого Горьківського мотоциклетного заводу, почалася підготовка до випуску військового важкого мотоцикла М -72 що вироблявся у Горькому[2].
З 1956 на заводі розробили і почали випускати нову, більш вдосконалену модель мотоцикла К-750 з боковим причепом («люлькою»).
У 1955-1970 випуск мотоциклів становив 45-50 тис. штук на рік.
В 1968 розпочато випуск мотоцикла К-650, першої модель що отримала власну назву «Днєпр».
З 1972 освоєно випуск моделі МТ-10 з новою коробкою передач та заднім ходом.
В 1977 розпочато виробництво мотоцикла «Днєпр» МТ 10-36, з 1984 року модель "Днепр-16". У 1991 на Київському мотозаводі була випущена перша партія одномісних мотоциклів з двигуном 650 см³.[4]
В 1959–1962 велися роботи по створенню розвізних мікровантажівок для магазинів та т.п. В 1959 р. був побудований перший зразок КМЗ-1 "Київ". Вантажівка мала 2-циліндровий опозитний двигун повітряного охолодження від мотоцикла К-750 (26 к.с.), який помістили під вантажною платформою , 4-ступінчасту коробку передач і привід на задні колеса.
В 1960 випущена серія автомобілів КМЗ-3 "Київ", у яких двигун від мотоцикла К-750 (26 к.с.) був розміщений класично спереду під коротким капотом. Кабіна - двомісна алюмінієва. Вантажна платформа — дерев'яна. Гальма і рульовий механізм були запозичені від легкового автомобіля ЗАЗ-965.
В 1961 випущений розвізний фургон КМЗ-4 "Київ" , який відрізнявся від КМЗ-3 "Київ" тільки суцільнометалевим кузовом. Завершив серію мікровантажівок у 1962 р. фургон КМЗ-5 "Київ" , що мав спрощену конструкцію і мінімальну вага (525 кг). Машина була зроблена з розрахунком на армію. Вся ця техніка вироблялась в незначній кількості і не була запущена в серійне виробництво.
У 1976 в Києві почалося виготовлення ескортних мотоциклів. У 1978 була виготовлена перша партія з 25 спеціальних ескортних мотоциклів МТ-14/9 для Кремля. Високі технічні характеристики задовольнили вимогливого замовника.
Мотоцикл було оснащено модернізованим двигуном потужністю 50 к.с., мав електростартер, який вирішував проблему запуску мотора при температурі до −40С. Спеціальні шини давали змогу навіть взимку по слизькій дорозі впевнено їхати на швидкості до 130 км/год . У 1989 році виготовлена остання партія цієї техніки.
Відкрите акціонерне товариство «Київський мотоциклетний завод» засновано згідно з рішенням Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України № 1720 від 26 грудня 1994 року згідно з Указом Президента України № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств» від 15 червня 1993 року.
ВАТ «Київський мотоциклетний завод» став єдиним в Україні підприємством з виробництва мотоциклів важкого класу. Завод мав механічно-складальне виробництво мототехніки з закінченим циклом, що мало всі стадії з виготовлення та збирання готової продукції, контролю за її якістю, транспортуванні на всіх етапах виробничого процесу, організацію та забезпечення обслуговування робочих місць і ділянок технічної підготовки виробництва.
Станом на початок 2016 року на заводі працював лише фірмовий магазин, обладнання було частково демонтовано.[5] На початку 2018 року на місці заводу залишились лише будівлі, все обладнання остаточно вивезено.
